труси
ТРУСИ́, і́в, мн. Короткі спортивні штани.
Вона й одягнена була як хлопчик: влітку — в труси й майку, взимку — в просторий лижний костюм (В ім’я Вітч., 1954, 5);
Блакитні, білі й червоні майки колом заповнюють стрільбище. Миготять труси (Донч., II, 1956, 310);
// Предмет чоловічої та жіночої нижньої білизни такого вигляду.
Роздягнувшись у хаті, син виходить на подвір’я в трусах, у майці. Без мундира такий простий, такий свій (Гончар, Тронка, 1963, 19).
Словник української мови (СУМ-11)