Словник української мови в 11 томах

трутовиковий

ТРУТОВИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до трутови́к.

Трутовиковий наріст;

// у знач. ім. трутовико́ві, их, мн. Родина грибів, багато видів якої паразитує на деревах.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. трутовиковий — трутовико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. трутовиковий — ТРУТОВИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до трутови́к. Трутовиковий наріст; // у знач. ім. трутовико́ві, вих, мн. Родина грибів, багато видів якої паразитує на деревах.  Словник української мови у 20 томах
  3. трутовиковий — -а, -е. Прикм. до трутовик. Трутовиковий наріст.  Великий тлумачний словник сучасної мови