трійнята
ТРІЙНЯ́ТА, я́т, мн. Троє дітей, народжених одночасно однією матір’ю; троє близнят.
Ти гостям підносиш чарку І, звичайно, не пусту.. Щоб цвіло здоров’я й сила, Мала б доньку десь до свят, А якщо б синів родила, То не менше, як трійнят (Мал., Звенигора, 1959, 180);
// Троє малят, народжених одночасно самкою.
200 вівцематок привели двійнят, 9 — трійнят, а одна — четверо ягнят (Рад. Укр., 5.VІ 1959, 2).
Словник української мови (СУМ-11)