трійчастий

ТРІЙЧА́СТИЙ, а, е. Який складається з трьох однакових частин.

Потрібно взятися за механізацію ферми, бо досі найскладнішими «вузлами» її технічного оснащення є дійниця і трійчасті вила (Вол., Місячне срібло, 1961, 218);

Кущ суниць складається з кількох вкорочених стебел, які несуть на собі 8-10 трійчастих листків з короткими черешками (Сад. і ягідн., 1957, 25).

∆ Трійча́стий нерв — п’ята пара черепномозкових нервів людини та хребетних тварин, що складається з трьох гілок: орбітальної, верхньощелепної та нижньощелепної.

Біль у ділянці трійчастого нерва також, очевидно, має вегетативне походження (Фізіол. ж., II, 6, 1956, 101).

Значення в інших словниках

1. трійчастий — трійча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трійчастий — ТРІЙЧА́СТИЙ, а, е. Який складається з трьох однакових частин. Потрібно взятися за механізацію ферми, бо досі найскладнішими “вузлами” її технічного оснащення є дійниця і трійчасті вила (І.  Словник української мови у 20 томах
3. трійчастий — -а, -е. Який складається з трьох однакових частин. Трійчастий нерв — п'ята пара черепномозкових нервів людини та хребетних тварин, що складається з трьох гілок: орбітальної, верхньощелепної та нижньощелепної.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трійчастий — Трійча́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)