тріоль
ТРІО́ЛЬ, і, ж., муз. Тричасткова ритмічна фігура в музиці двочасткового розміру; група з трьох ритмічно однакових нот, що дорівнюють за загальною довготою двом нотам того ж написання.
Превалюючим елементом у них [думах] є музична декламація (речитатив), і лише в закінченнях періодів мелодійний фактор переважає, даючи нам широко розвинену каденцію з барвистими тріолями та мелізматичними прикрасами (Іст. укр. музики, 1922, 69).
Словник української мови (СУМ-11)