тупенький

ТУПЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до тупи́й 1, 2.

Старшенька [дівчинка] — біленька, носик тупенький, а брів то й не видно (Тич., І, 1957, 255).

Значення в інших словниках

1. тупенький — тупе́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тупенький — ТУПЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до тупи́й 1, 2. Старшенька [дівчинка] – біленька, носик тупенький, а брів то й не видно (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
3. тупенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до тупий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови