тупоносий
ТУПОНО́СИЙ, а, е.
1. Який має тупий, широкий ніс (про людину, тварину).
Тупоносі риби.
2. Який має тупу, широку передню частину (про предмет).
Ходили воєводи.. у добрих чоботях. Дружинники — в.. тупоносих черевиках з довгими ремінцями, що закручувались навкруг ноги (Скл., Святослав, 1959, 121);
З гуркотом проповзла на тупоносих тягачах батарея гармат (Перв., Дикий мед, 1963, 453);
Тупоносі, відлиті в Австрії бандитські кулі вирвали душу з грудей [Василя], і десь летить вона між білими осінніми хмарками до самого сонця (Стельмах, II, 1962, 10);
На коліях, наїжившись тупоносими кулеметами,.. стояли, наче якісь химери, важкі, присадкуваті сіро-зелені споруди (Юхвід, Оля, 1959, 290).
Словник української мови (СУМ-11)