турбація
ТУРБА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Турбота, клопіт.
— Еней Анхизович, сідайте, Турбації не заживайте, Бог милостив для грішних всіх (Котл., І, 1952, 205);
[Василь:] А скільки треба заплатити попові за те, що в хрест уведе? [Захарко:] Це вже не твоя турбація (Кроп., II, 1958, 155).
Словник української мови (СУМ-11)