туровий
ТУ́РОВИЙ¹, а, е. Прикм. до тур¹.
Ту́ровий опоро́с, с. г. — запланований наперед і заздалегідь забезпечений опорос (один з тих, які відбуваються у кілька строків, турів).
Турові опороси дають змогу одержувати поросят у найвигідніші для господарства строки (Рад. Укр., 24.I 1969, 2).
ТУ́РОВИЙ², а, е. Прикм. до тур².
По кружганках і бокових покоях стояли столи, заставлені туровими рогами.. і чарками з чистого золота (Стор., І, 1957, 371).
ТУ́РО́ВИЙ, а, е, шах. Прикм. до тура́;
// Здійснюваний за допомогою тури.
Туровий захист;
// Який стоїть на лінії тури.
Туровий пішак.
Словник української мови (СУМ-11)