туск

ТУСК, ТУ́СОК, ску, ч., діал. Туга, смуток.

— Ой, синку, не бери ти собі такий великий туск до голови! (Стеф., Вибр., 1945, 50);

Не раз находив на нього такий туск, що чорні руки кусав до крові (Ірчан, II, 1958, 258);

Він чув потребу оповісти їй.. про свій тусок за нею (Коцюб., II, 1955, 350).

Значення в інших словниках

1. туск — Туск, ту́сок: — жаль, туга [21] — жура, смуток [20] — журба, смуток, туга; [VI] — туга, жаль [XII] — туга, журба [7;5] — туга, смуток [51] — туга [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. туск — туск іменник чоловічого роду туга діал.  Орфографічний словник української мови
3. туск — див. сум  Словник синонімів Вусика
4. туск — ТУСК, ТУ́СОК, ску, ч., діал. Туга, смуток. – Ой, синку, не бери ти собі такий великий туск до голови! (В. Стефаник); Не раз находив на нього такий туск, що чорні руки кусав до крові (Мирослав Ірчан); Він чув потребу оповісти їй .. про свій тусок за нею (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
5. туск — тусок, -ску, ч., зах. Туга, смуток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. туск — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм.  Словник синонімів української мови