тюп

ТЮП, ТЮП-ТЮ́П, виг. Звуконаслідування звуків, утворюваних під час тюпання.

Пливе човен, води повен, Та все хлюп-хлюп-хлюп-хлюп!.. Іде козак до дівчини Та все тюп-тюп-тюп-тюп! (Укр.. лір. пісні, 1958, 508).

Значення в інших словниках

1. тюп — тюп вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тюп — ТЮП, ТЮП-ТЮ́П, виг. Звуконаслідування звуків, утворюваних під час тюпання. Пливе човен, води повен, Та все хлюп-хлюп-хлюп-хлюп!.. Іде козак до дівчини Та все тюп-тюп-тюп-тюп! (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах