тягарець

ТЯГАРЕ́ЦЬ, рця́, ч., зменш. Звичайно металева річ, що підвішується до чого-небудь для збільшення ваги (з метою натягнення, занурення і т. ін.).

Мішок [з тілом] був на дошці, і до ніг прикріплені залізні тягарці (Ірчан, II, 1958, 190);

Канатик з тягарцем. Цей давній інструмент, що віками сумлінно служив людям, визначаючи нахил стіни, поступився місцем досконалому приладові (Знання.., 7, 1966, 31).

Значення в інших словниках

1. тягарець — тягаре́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тягарець — [т'агарец'] -рц'а, ор. -рцем, м. (на) -рц'і, р. мн. -рц'іў  Орфоепічний словник української мови
3. тягарець — ТЯГАРЕ́ЦЬ, рця́, ч., зменш. Звичайно металева річ, що підвішується до чого-небудь для збільшення ваги (з метою натягнення, занурення і т. ін.). Мішок [з тілом] був на дошці, і до ніг прикріплені залізні тягарці (Мирослав Ірчан); Канатик з тягарцем.  Словник української мови у 20 томах
4. тягарець — -рця, ч., зменш. 1》 Звичайно металева річ, що підвішується до чого-небудь для збільшення ваги (з метою натягнення, занурення і т. ін.). 2》 Маленька лабораторна гирка з набору різновагів.  Великий тлумачний словник сучасної мови