тік-так
ТІК-ТА́К, ТІК-ТІ́К, виг. Звуконаслідування, яке відтворює рівномірне, розмірене постукування, перев. тікання годинника.
Прикладали [жінки] годинника до вуха і слухали незрозуміле їм «тік-тік» (Багмут, Щасл. день.., 1959, 133);
Маятник стінного годинника повільно, розмірено одбивав секунди — тік-тік… (Головко, II, 1957, 582).
Словник української мови (СУМ-11)