Значення в інших словниках тінник — тінни́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови тінник — ТІННИ́К, а́, ч., рідко. Тінисте місце. Словник української мови у 20 томах тінник — -а, ч., рідко. Тінисте місце. Великий тлумачний словник сучасної мови тінник — ТІНЬ (тінисте, затінене місце), ЗА́ТІНОК, ПРИ́ТІНОК, ЗАТІ́ННЯ розм., ТІ́НЯВА розм., ТІННИ́К розм.; ХОЛОДО́К (місце, закрите від променів сонця); ПІВТІ́НЬ (слабка). Передихнувши в тіні, Сахно знову побігла (Ю. Словник синонімів української мови