тіпання
ТІ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ті́пати і ті́патися.
ТІПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тіпа́ти.
Її [корову] купили восени на все, що зібрав батько в полі, заробила мати на мочінні та тіпанні конопель (Рудь, Гомін.., 1959, 15);
У добре вилежаного льону під час м’яття і тіпання деревина (костриця) вільно і повністю відділяється від волокна (Техн. культ., 1956, 84).
Словник української мови (СУМ-11)