убоятися
УБОЯ́ТИСЯ (ВБОЯ́ТИСЯ), убою́ся, убої́шся, док., заст., уроч. Побоятися.
— Вбоїться за небагатим бути, небога, чи що? (Вовчок, І, 1955, 167);
Не вбоялась ні наруги, не вбоялась муки. Чорнії тебе склювали, чорні вбили круки (Тич., II, 1957, 98);
— В цій келії щоліта гостювали купці Миронови.. А вже цього літа не приїхали, убоялися, бо повсюди шаландаються таті та різні лихі люди (Кочура, Зол. грамота, 1960, 187).
Словник української мови (СУМ-11)