угаданий
УГА́ДАНИЙ (ВГА́ДАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до угада́ти;
// уга́дано (вга́дано), безос. присудк. сл.
Пораючись у хаті, Ганна раз по раз поглядає на них [паляниці] і радіє, що хліб удався: і не глевкий, і не підгорів, і на смак вгадано (Зар., На.. світі, 1967, 363);
А за плечі тоді рукою хтось схватив його [Костю] і тягнуть, і регочуть — угадано Костю (Головко, II, 1957, 95).
Словник української мови (СУМ-11)