Словник української мови в 11 томах

угомоняти

УГОМОНЯ́ТИ див. угомо́нювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. угомоняти — угомоня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. угомоняти — УГОМОНЯ́ТИ див. угомо́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. угомоняти — див. угомонювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угомоняти — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм.  Словник синонімів української мови