угощення

УГО́ЩЕННЯ (ВГО́ЩЕННЯ), я, с. розм.

1. Дія за знач. угости́ти, угоща́ти.

По полудню, весь час аж до вечора, йшло в панськім дворі велике угощення цілої грушатицької громади (Фр., VIII, 1952, 108);

Князь.. звелів розпочинати угощення.. Столи бистро заставилися мисками, пирогами, м’ясом, кашею (Хотк., І, 1966, 114).

2. Страва, напої, якими пригощають, частують.

Музика ніколи не відмовлявся від чарки, пив з усіма, хто запрошував, а потім співав за вгощення (Шиян, Баланда, 1957, 85).

Значення в інших словниках

1. угощення — уго́щення іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. угощення — УГО́ЩЕННЯ (ВГО́ЩЕННЯ), я, с., розм. 1. Дія за знач. угости́ти, угоща́ти. По полудню, весь час аж до вечора, йшло в панськім дворі велике угощення цілої грушатицької громади (І. Франко); Князь .. звелів розпочинати угощення ..  Словник української мови у 20 томах
3. угощення — (вгощення), -я, с. розм. 1》 Дія за знач. угостити, угощати. 2》 Страва, напої, якими пригощають, частують.  Великий тлумачний словник сучасної мови