угризнути
УГРИЗНУ́ТИ (ВГРИЗНУ́ТИ), ну, неш, док., перех.
1. Однокр. до угриза́ти 1.
— Бачте, яка буйна [картопля]! А вгризніте, яка крута! (Барв., Опов.., 1902, 428).
2. рідко. Те саме, що укуси́ти.
Після того, як один поклонник в припадку екстазу прокусив пантофлю й угризнув папу за пальця, — почали в носок підкладати стельку (Вишня, І, 1956, 457).
Словник української мови (СУМ-11)