угукання

УГУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. угу́кати 2 і звуки, утворювані цією дією.

Вдень тут.. співали солов’ї. Тепер лише зрідка долинало сумовите угукання пугача (Грим., Незакінч. роман, 1962, 262).

Значення в інших словниках

1. угукання — угу́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. угукання — УГУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. угу́кати 2 і звуки, утворювані цією дією. Вдень тут .. співали солов'ї. Тепер лише зрідка долинало сумовите угукання пугача (Я. Гримайло).  Словник української мови у 20 томах
3. угукання — -я, с., розм. Дія за знач. угукати 2) і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови