Словник української мови в 11 томах

удобрений

УДО́БРЕНИЙ (ВДО́БРЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до удо́брити.

Дерева були дбайливо підчищені. Зрізи всохлих гілок обліплені глиняним пластирем, земля біля конарів скопана і удобрена, а купки попелу свідчили про господарські запобіжні заходи (Вільде, Сестри.., 1958, 436);

Весняні і дощові каламутні потоки з гір збирають торішній опалий лист бука, суху траву, мох з узгір’їв, розпушені та вдобрені верхні шари грунтів і несуть їх в долину, відкладають на берегах річки.. То ж, мабуть, тому такий родючий грунт в долині (Чорн., Визвол. земля, 1950, 52);

Основна умова високого врожаю зерна озимої пшениці — розміщення її по удобреному, добре і своєчасно обробленому пару (Хлібороб Укр., 12, 1968, 7);

Добре росли перші мічурінські щепи. Грунт під ними був добре перекопаний і удобрений (Юним мічур.., 1955, 12).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. удобрений — удо́брений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. удобрений — УДО́БРЕНИЙ (ВДО́БРЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до удо́брити. Дерева були дбайливо підчищені. Зрізи всохлих гілок обліплені глиняним пластирем, земля біля конарів скопана і удобрена (Ірина Вільде)...  Словник української мови у 20 томах
  3. удобрений — (вдобрений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до удобрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови