ужарювати

УЖА́РЮВАТИ (ВЖА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЖА́РИТИ (ВЖА́РИТИ), рю, риш, док., перех.

1. Добре, до готовності просмажувати.

Добре вжарила гуску (Сл. Гр.).

2. тільки док., перен., розм. Виконати що-небудь (пісню, танок і т. ін.) з запалом, пристрасно.

Дід Григорій понапускав на дзвіницю парубків, так вони як ужарять польки, ну, не можна встояти в вівтарі (Мик., II, 1957, 165);

— Ану, вжар що-небудь! Лупастий хлопчик діловито підтяг штанці і вдарив по струнах (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 207).

3. тільки док., перен., розм. Ударити кого-, що-небудь; завдати удару комусь, чомусь.

Він її як ужарив, то вона… на дванадцяті сушки здохла (Сл. Гр.);

[Сава:] Німці рвуться на міст, щоб утекти, а товариш Мартиненко з армією.. як ужарив по них з танків! (Мороз, П’єси, 1959, 233).

Значення в інших словниках

1. ужарювати — ужа́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ужарювати — УЖА́РЮВАТИ (ВЖА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЖА́РИТИ (ВЖА́РИТИ), рю, риш, док., кого, що. 1. Добре, до готовності просмажувати. Добре вжарила гуску (Сл. Б. Грінченка). 2. тільки док., перен., розм. Виконати що-небудь (пісню, танок і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
3. ужарювати — (вжарювати), -юю, -юєш, недок., ужарити (вжарити), -рю, -риш, док., перех. 1》 Добре, до готовності просмажувати. 2》 тільки док., перен., розм. Виконати що-небудь (пісню, танок і т. ін.) з запалом, пристрасно. 3》 тільки док., перен., розм. Ударити кого-, що-небудь; завдати удару комусь, чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови