узгоджений

УЗГО́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до узго́дити;

// узго́джено, безос. присудк. сл.

Програми історії [для шкіл] узгоджено з програмами літератури, географії та інших суміжних предметів (Укр. іст. ж., 1, 1960, 91).

2. у знач. прикм. Якому надано відповідності ; до чого-небудь, єдності з чим-небудь.

∆ Узго́джене озна́чення, грам. — означення, що виражається прикметниками, дієприкметниками або прикметниковими словами (займенниковими прикметниками та порядковими числівниками) і узгоджується з означуваним словом у роді, числі та відмінку або особі.

Значення в інших словниках

1. узгоджений — узго́джений 1 дієприкметник від: узгодити узго́джений 2 прикметник якому надано відповідності  Орфографічний словник української мови
2. узгоджений — [узгоджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. узгоджений — УЗГО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до узго́дити; // узго́джено, безос. пред. Програми історії [для шкіл] узгоджено з програмами літератури, географії та інших суміжних предметів (з наук. літ.). 2. у знач. прикм. Якому надано відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. узгоджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до узгодити. || узгоджено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Якому надано відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь. Узгоджене означення лінгв.  Великий тлумачний словник сучасної мови