узиму

УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ), присл., діал. Узимку.

У косовицю став [Чіпка] за косаря, викосив дванадцять копиць сіна. Є чим овечок узиму годувати (Мирний, І, 1949, 163);

Восени, чи влітку, Взиму, чи весною, Борба [боротьба] без просвітку З долею сумною (Граб., І, 1959, 374).

Значення в інших словниках

1. узиму — узи́му прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. узиму — УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ), присл., діал. Узимку. У косовицю став [Чіпка] за косаря, викосив дванадцять копиць сіна. Є чим овечок узиму годувати (Панас Мирний); Восени, чи влітку, Взиму, чи весною, Борба [боротьба] без просвітку З долею сумною (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
3. узиму — (взиму), присл., діал. Узимку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. узиму — УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ) (у зимову пору), ЗИМО́Ю, УЗИМІ́ (ВЗИМІ́) діал., УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ) діал. Узимку порається (дід) на подвір'ї в одній сорочці й простоволосий (О.  Словник синонімів української мови