укоськаний
УКО́СЬКАНИЙ (ВКО́СЬКАНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до уко́ськати.
Побачивши в кімнаті Байду, гайдамака зів’яв і вже пішов покірно, як укоськаний кінь на повідну (Панч, І, 1956, 486);
Хлопця вивели на берег, цупко тримаючи за руки.. Укоськаний, нарешті став Кульбака перед ясні очі Марисі Павлівни (Гончар, Бригантина, 1973, 97).
Словник української мови (СУМ-11)