улежатися

УЛЕ́ЖАТИСЯ (ВЛЕ́ЖАТИСЯ), житься, док.

1. Остаточно дозріти внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі).

Груша добре влежалась (Сл. Гр.);

Під деревом, пересипані опалим листям, товстим шаром лежали жовті духмяні грушки. Деякі з них уже влежались, стали брунатними, м’якими (Донч., IV, 1957, 56).

2. Від тривалого лежання осісти, ущільнитися; злежатися.

Там, де була ямка, завсіди стояла купка.. Пісок мусив сам своїм тягарем улежатись, аби земля вирівнялася (Март., Тв., 1954, 230).

Значення в інших словниках

1. улежатися — уле́жатися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. улежатися — УЛЕ́ЖАТИСЯ див. уле́жуватися.  Словник української мови у 20 томах
3. улежатися — (влежатися), -житься, док., улежуватися (влежуватися), -ується, недок. 1》 Остаточно дозріти внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі). 2》 Від тривалого лежання осісти, ущільнитися; злежатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. улежатися — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. улежатися — Улежатися см. улежуватися.  Словник української мови Грінченка