улюлю УЛЮЛЮ́, виг. 1. Крик мисливців при цькуванні звіра собаками. 2. Глумливий вигук. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках улюлю — улюлю́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови улюлю — УЛЮЛЮ́, виг. 1. Крик мисливців при цькуванні звіра собаками. 2. Глумливий вигук. Словник української мови у 20 томах улюлю — виг. 1》 Крик мисливців під час цькування звіра собаками. 2》 Глумливий вигук. Великий тлумачний словник сучасної мови