уменшати

УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ), а́ю, а́єш і УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМЕ́НШИТИ (ВМЕ́НШИТИ), шу, шиш, док., перех., розм. Те саме, що зме́ншувати.

— Влітку.. я часом за день нажебраю два або й три карбованці. Взимку буває в кишені та торбі багато менше. Але загалом маю, не вменшай, боже, добрі заробітки (Н.-Лев., IV, 1956, 308);

// Укорочувати.

Не співайте, півниченьки, Не вменшайте ночі, Бо ще ж мої не виспались Каренькії очі! (Укр.. лір. пісні, 1958, 331).

Значення в інших словниках

1. уменшати — уменша́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. уменшати — УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ), а́ю, а́єш і УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМЕ́НШИТИ (ВМЕ́НШИТИ), шу, шиш, док., що, розм. Те саме, що зме́ншувати. – Влітку .. я часом за день нажебраю два або й три карбованці.  Словник української мови у 20 томах
3. уменшати — (вменшати), -аю, -аєш і уменшувати (вменшувати), -ую, -уєш, недок., уменшити (вменшити), -шу, -шиш, док., перех., розм. Те саме, що зменшувати. || Укорочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уменшати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. уменшати — Уменша́ти, -ша́ю, -ша́єш; уменши́ти, -ншу́, -нши́ш, -нша́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)