умилосердити

УМИЛОСЕ́РДИТИ (ВМИЛОСЕ́РДИТИ), джу, диш, док., перех., заст. Зробити милосердним.

— Чого це ви, Катре, так падкаєтесь, без спочинку? — кажу їй. — Робитиму, робитиму, поки сили.. Може, вгоджу [пані], може, вмилосерджу! Отже, не вгодила й, не вмилосердила (Вовчок, І, 1955, 129).

Значення в інших словниках

1. умилосердити — умилосе́рдити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. умилосердити — УМИЛОСЕ́РДИТИ (ВМИЛОСЕ́РДИТИ), джу, диш, док., кого, заст. Зробити милосердним. – Чого це ви, Катре, так падкаєтесь, без спочинку? – кажу їй. – Робитиму, робитиму, поки сили .. Може, вгоджу [пані], може, вмилосерджу! Отже, не вгодила й, не вмилосердила (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. умилосердити — (вмилосердити), -джу, -диш, док., перех., заст. Зробити милосердним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. умилосердити — Умилосе́рдити, -се́рджу, -диш, -дять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. умилосердити — Умилосердити, -джу, -диш гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.  Словник української мови Грінченка