умокнути

УМО́КНУТИ (ВМО́КНУТИ), ну, неш; мин. ч. умо́к, ла, ло і умо́кнув, нула, ло; док. Стати мокрим, намокнути.

Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло, а край узяв та й умок (Сл. Гр.).

УМОКНУ́ТИ (ВМОКНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до умоча́ти¹.

Роман Петрович дістав.. заготовлений аркуш паперу, не поспішаючи умокнув перо в чорнило і, трохи схиливши голову набік,.. почав писати (Шиян, Баланда, 1957, 40).

Значення в інших словниках

1. умокнути — умо́кнути дієслово доконаного виду умокну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. умокнути — УМОКНУ́ТИ (ВМОКНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що. Однокр. до умоча́ти¹. Роман Петрович дістав .. заготовлений аркуш паперу, не поспішаючи умокнув перо в чорнило і, трохи схиливши голову набік, .. почав писати (А. Шиян). УМО́КНУТИ див. умока́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. умокнути — I умокн`ути(вмокнути), -ну, -неш, док., перех. Однокр. до умочати I. II ум`окнути(вмокнути), -ну, -неш; мин. ч. умок, -ла, -ло і умокнув, -нула, -нуло; док. Стати мокрим, намокнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. умокнути — Умокати, -каю, -єш сов. в. умокнути, -кну, -неш, гл. Обмакиваться, обмакнуться. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло, а край узяв та й умок. Черн. у.  Словник української мови Грінченка