уміркований
УМІРКО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що помірко́ваний 1.
— Не жадай більше, ніж треба. Молоді хлопці повинні привикати до уміркованого, скромного життя (Фр., III, 1950, 380).
Словник української мови (СУМ-11)УМІРКО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що помірко́ваний 1.
— Не жадай більше, ніж треба. Молоді хлопці повинні привикати до уміркованого, скромного життя (Фр., III, 1950, 380).
Словник української мови (СУМ-11)