унизувати

УНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., УНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех.

1. Покривати густо або суцільно (намистом, бісером і т. ін.), нашиваючи, нанизуючи.

2. перен. Покривати чим-небудь густо або рядком, подібно до низки.

Щойно почало світати. Все було в сивій росі — на гожу днину. Трава так і бризкала нею, обливаючи Танині ноги, унизуючи тугенькі литочки тьмяними перлинами (Дім., І будуть люди, 1964, 30);

Коло високих стовпів.. гойдається довга вервечка малих непримітних каганчиків, немов зірочки спустилися з темного неба і унизали собою оті високі стовпи (Мирний, III, 1954, 261).

Значення в інших словниках

1. унизувати — уни́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. унизувати — УНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., УНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., кого, що. 1. Покривати густо або суцільно (намистом, бісером і т. ін.), нашиваючи, нанизуючи. 2. перен. Покривати чим-небудь густо або рядком, подібно до низки. Щойно почало світати.  Словник української мови у 20 томах
3. унизувати — -ую, -уєш, недок., унизати, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Покривати густо або суцільно (намистом, бісером і т. ін.), нашиваючи, нанизуючи. 2》 перен. Покривати чим-небудь густо або рядком, подібно до низки.  Великий тлумачний словник сучасної мови