уникливо

УНИ́КЛИВО, рідко. Присл. до уни́кливий.

Манери і розв’язний тон Козловського дратували і коробили Тараса Григоровича, і він відповів уникливо і неясно: — Та так, знаєте… Дещо написав, а декому і не сподобалося… (Тулуб, В степу.., 1964, 30).

Значення в інших словниках

1. уникливо — уни́кливо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. уникливо — УНИ́КЛИВО, рідко. Присл. до уни́кливий. Манери і розв'язний тон Козловського дратували і коробили Тараса Григоровича, і він відповів уникливо і неясно: – Та так, знаєте... Дещо написав, а декому і не сподобалося... (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. уникливо — рідко. Присл. до уникливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови