унти

У́НТИ, унт і у́нтів, мн. (одн. унт, а, ч.; у́нта, и, ж.). Хутряне взуття з м’якою підошвою, поширене здебільшого у народів Півночі та Сибіру.

— Справжній ороч! — схвально промовив Гаврило, поки Юра зав’язував вище колін розшиті червоним і зеленим шовком унти (Багмут, Щасл. день.., 1959, 146);

Ноги блаженствують в кудлатих унтах (Перв., Дикий мед, 1963, 3);

// Хутряне взуття льотчиків.

Він був одягнений в дублений кожух і в льотчицьких унтах (Шер., В партиз. загонах, 1947, 44);

На сцені Ольга і Іван. Він в льотному комбінезоні і унтах (Собко, П’єси, 1958, 351).

Значення в інших словниках

1. унти — унт і унтів, мн. (одн. унт, -а, ч.; унта, -и, ж.). Хутряне взуття з м'якою підошвою, поширене здебільшого у народів Півночі та Сибіру. || Хутряне взуття льотчиків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. унти — У́НТИ, унт і у́нтів, мн. (одн. унт, а, ч.; у́нта, и, ж.). Хутряне взуття з м'якою підошвою, поширене здебільшого у народів Півночі та Сибіру. – Справжній ороч!...  Словник української мови у 20 томах