Словник української мови в 11 томах

університант

УНІВЕРСИТА́НТ, а, ч., заст. Студент університету; людина з університетською освітою.

[1-ий швець:] А вгадайте, хто найрозумніший у Києві: чи семінарист, чи академіст, чи університант? (Н.-Лев., II, 1956, 489).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. університант — університа́нт іменник чоловічого роду, істота студент університету арх.  Орфографічний словник української мови
  2. університант — УНІВЕРСИТА́НТ, а, ч., заст. Студент університету; людина з університетською освітою. [1-ий швець:] А вгадайте, хто найрозумніший у Києві: чи семінарист, чи академіст, чи університант? (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. університант — -а, ч., заст. Студент університету; людина з університетською освітою.  Великий тлумачний словник сучасної мови