уперезаний
УПЕРЕ́ЗАНИЙ (ВПЕРЕ́ЗАНИЙ), а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до упереза́ти 1.
Катрусю привели до двору у грубій сорочці й уперезану запаскою (Кобр., Вибр., 1954, 87);
Ще зовсім дитячий стан, тісно вперезаний вузенькою крайкою, одкинувся назад (Л. Укр., III, 1952, 660);
Долі, на глиці, дві молодиці.. сидять,.. хустками вперезані, бронзоволиці (Драч, Поезії, 1967, 101).
Словник української мови (СУМ-11)