Словник української мови в 11 томах

уплачувати

УПЛА́ЧУВАТИ (ВПЛА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УПЛАТИ́ТИ (ВПЛАТИ́ТИ), ачу́, а́тиш, док., перех., рідко. Віддавати, вносити плату за що-небудь.

— Так і нам тепер треба якомога кинутись та заробляти, та подушне зносити, та недоїмку, на кому є, уплачувати (Кв.-Осн., II, 1956, 149);

А ще як пішла чутка, що треба сплачувати нові паї — ніхто.. не сказав «не дам» (Круш., Буденний хліб.., 1960, 184).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. уплачувати — упла́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. уплачувати — УПЛА́ЧУВАТИ (ВПЛА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УПЛАТИ́ТИ (ВПЛАТИ́ТИ), ачу́, а́тиш, док., що, рідко. Віддавати, вносити плату за що-небудь. – Так і нам тепер треба якомога кинутись та заробляти, та подушне зносити, та недоїмку, на кому є, уплачувати (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. уплачувати — (вплачувати), -ую, -уєш, недок., уплатити (вплатити), -ачу, -атиш, док., перех., рідко. Віддавати, вносити плату за що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уплачувати — ПЛАТИ́ТИ кому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), СПЛА́ЧУВАТИ, ОПЛА́ЧУВАТИ, ВИНАГОРО́ДЖУВАТИ кого, УПЛА́ЧУВАТИ (ВПЛА́ЧУВАТИ) заст.; ДОПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови