Значення в інших словниках
-
упріти —
упрі́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
упріти —
УПРІ́ТИ див. упріва́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
упріти —
Годуєте мене аби я не здох, а я роблю, аби не впріти. Оправдувався й нарікав робітник господареві. Ні впрів, ні змерз. Ні добре, ні зле. Байдужній до всего. Поки не впріється, поти не загріється. В зимі сама праця мусить загріти чоловіка на дворі.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
упріти —
див. упрівати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
упріти —
ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти).
Словник синонімів української мови
-
упріти —
Упрівати, -ваю, -єш сов. в. упріти, -рію, -єш, гл. 1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184. 2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.
Словник української мови Грінченка