уральський

УРА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ура́льці та Урал.

В окопах сиділи кізелівські гірники, уральські робітники, сибірські партизани — переможці Колчака (Ю. Янов., II, 1958, 228);

А він [робітник] засвітив Дніпрогес, В надра уральські проник (Нагн., Вибр., 1957, 133);

// Зробл. на Уралі.

На одному з міських майданів вільні руки пражан воздвигнуть високий п’єдестал і знесуть на нього цей радянський обстріляний танк, вилитий з уральської переможної криці (Гончар, III, 1959, 459);

// Який існує на території Уралу, який зустрічається на Уралі.

Повільно пливло довге оповідання про золото, про уральські самоцвіти, про роботу в мідних руднях (Донч., II, 1956, 39).

Значення в інших словниках

1. уральський — ура́льський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. уральський — [урал'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. уральський — УРА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ура́льці та Урал. В окопах сиділи кізелівські гірники, уральські робітники, сибірські партизани – переможці Колчака (Ю. Яновський); А він [робітник] засвітив Дніпрогес, В надра уральські проник (М. Нагнибіда); // Зробл.  Словник української мови у 20 томах
4. уральський — -а, -е. Прикм. до уральці та Урал. || Зробл. на Уралі. || Який існує на території Уралу, який трапляється на Уралі. Уральські мови — сім'я мов, до якої належать фінно-угорські та самодійські мови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уральський — Ура́льський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)