Словник української мови в 11 томах

урегулюватися

УРЕГУЛЮВА́ТИСЯ (ВРЕГУЛЮВА́ТИСЯ), лю́ється, док. Стати урегульованим.

Настрій міністерських ешелонів надовго врегулювався (Кач., II, 1958, 373).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. урегулюватися — урегулюва́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. урегулюватися — УРЕГУЛЮВА́ТИСЯ див. урегульо́вуватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. урегулюватися — (врегулюватися), -люється, док. Стати урегульованим.  Великий тлумачний словник сучасної мови