урятування
УРЯТУВА́ННЯ (ВРЯТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. урятува́ти.
І коли виник план урятування греблі, він викликав Рудя і командувати взводом забезпечення призначив його (Голов., Тополя.., 1965, 62);
Довідавшись про врятування отари, зраділий Джантемир розщедрився і подарував Шакірові, крім двох баранів, тонконоге лоша (Тулуб, В степу.., 1964, 8).
Словник української мови (СУМ-11)