Словник української мови в 11 томах

урівноважування

УРІВНОВА́ЖУВАННЯ (ВРІВНОВА́ЖУВАННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жувати.

Першою і найбільш загальною відомою нам властивістю, на основі якої здійснюються процес взаємодії, процес урівноважування організму із середовищем, є властивість подразнюваності, яка в міру ускладнення живої матерії поступово переходить спочатку у відчуття, а потім і в свідомість (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 444).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. урівноважування — урівнова́жування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. урівноважування — УРІВНОВА́ЖУВАННЯ (ВРІВНОВА́ЖУВАННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жувати. Першою і найбільш загальною відомою нам властивістю, на основі якої здійснюються процес взаємодії, процес урівноважування організму із середовищем, є властивість подразнюваності...  Словник української мови у 20 томах