усипляти

УСИПЛЯ́ТИ¹ (ВСИПЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УСИПИ́ТИ (ВСИПИ́ТИ), плю́, пи́ш; мн. усипля́ть; док., перех., розм. Те саме, що присипля́ти.

[Столяренко (до Воронова):] їй [хворій] шкодить сонна терапія. Хвора пригнічена. У таких випадках треба створювати середовище, яке збуджувало б, а не усипляло її (Голов., Драми, 1958, 153);

Бабуся он дрімотою Всипляє внука: бай! (Бичко, Сійся.., 1959, 206).

УСИПЛЯ́ТИ³ (ВСИПЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., діал. Спати.

Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати, а Пилипиха блискучими очима в обох вдивляється. Вона не всипляла ночей і хвилиночки (Вовчок, І, 1955, 242).

Значення в інших словниках

1. усипляти — усипля́ти 1 дієслово недоконаного виду всипляти розм. усипля́ти 2 дієслово недоконаного виду спати діал.  Орфографічний словник української мови
2. усипляти — УСИПЛЯ́ТИ¹ (ВСИПЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УСИПИ́ТИ (ВСИПИ́ТИ), плю́, пи́ш; мн. усипля́ть; док., кого, що, розм. Те саме, що присипля́ти. [Столяренко (до Воронова):] Їй [хворій] шкодить сонна терапія. Хвора пригнічена.  Словник української мови у 20 томах
3. усипляти — I (всипляти), -яю, -яєш, недок., усипити (всипити), -плю, -пиш; мн. усиплять; док., перех., розм. Те саме, що присипляти. II (всипляти), -яю, -яєш, недок., діал. Спати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. усипляти — СПА́ТИ (перебувати в стані сну), ВІДПОЧИВА́ТИ, СПОЧИВА́ТИ, ПОЧИВА́ТИ заст., УСИПЛЯ́ТИ (ВСИПЛЯ́ТИ) діал., ВІДСИПЛЯ́ТИСЯ (ВІДСИПА́ТИСЯ) (довго спати, відновлюючи сили після перевтоми, недосипання). — Отут (біля вікна) і мій Роман спав, ближче до сонця.  Словник синонімів української мови
5. усипляти — Усипляти, -ляю, -єш гл. Засыпать, заспать. Полягали й усі спати, а менший став вартувати. Менший братік не всипляє. н. п. Мати сина колихала, і день, і ніч не всипляла. О. 1862. V. 89. см. ii. усипати.  Словник української мови Грінченка