ускладненість
УСКЛА́ДНЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ускла́днений 1.
Як примітивізм і натуралізм, мистецтву протипоказана і зайва ускладненість, туманність вираження думки (Літ. Укр., 7. IV 1964, 3);
Історія свідчить, що кожна нова епоха в порівнянні з попередньою відзначається більшою ускладненістю, бурхливішим темпом громадського життя (Рад. літ-во, 1, 1967, 34).
Словник української мови (СУМ-11)