усобницький
УСО́БНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до усобиці, усобника.
Ні гострі леза згубного металу, Ні звад усобницьких туман запалий, Що тьмою крив твою, о Риме, путь.. Не збили гордої твоєї вроди (Зеров, Вибр., 1966, 447).
Словник української мови (СУМ-11)