усоліти

УСОЛІ́ТИ, і́є, док., розм. Достатньо, в міру просолитися.

Губи [гриби] як усоліють, то такі гарні (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. усоліти — усолі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. усоліти — УСОЛІ́ТИ, і́є, док., розм. Достатньо, в міру просолитися. Губи [гриби] як усоліють, то такі гарні (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. усоліти — -іє, док., розм. Достатньо, в міру просолитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. усоліти — Усолі́ти, -лі́ю, -лі́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. усоліти — Усоліти, -лію, -єш гл. Просолиться. Губи (родъ грибовъ) як усоліють, то такі гарні. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка