успокоєний
УСПОКО́ЄНИЙ (ВСПОКО́ЄНИЙ), а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до успоко́їти.
Успокоєний тим, Недоварений казав запрягти віз і.. поїхав до її сестри (Фр., II, 1950, 216).
Словник української мови (СУМ-11)УСПОКО́ЄНИЙ (ВСПОКО́ЄНИЙ), а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до успоко́їти.
Успокоєний тим, Недоварений казав запрягти віз і.. поїхав до її сестри (Фр., II, 1950, 216).
Словник української мови (СУМ-11)