установлений

УСТАНО́ВЛЕНИЙ (ВСТАНО́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до установи́ти.

Грізні жерла гармат, установлених на самім валу, були спрямовані на північ, у відкритий таврійський степ (Гончар, II, 1959, 389);

На початку січня і в Городні, і в Сновську після кривавих сутичок з гайдамаками встановлена була радянська влада (Скл., Легенд. начдив, 1957, 21);

Ще злить мене.. культ вінчання у людей, що ніби-то не вірять в те, во ім’я чого установлені і свята, і обряди (Л. Укр., V, 1956, 426);

Мов кібець, стежив [Мірошник] своїми жвавими розумними очицями за кожним селянином і гримав на тих, хто порушував установлений порядок (Шиян, Баланда, 1957, 22);

// устано́влено, безос. присудк. сл.

Зв’язку з другим батальйоном досі не встановлено. Послали туди двох зв’язкових. Один повернувся, не знайшов нічого. Другого нема й досі (Трубл., І, 1955, 45).

Значення в інших словниках

1. установлений — устано́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. установлений — [ўстаноўлеинией] = встановлений м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. установлений — УСТАНО́ВЛЕНИЙ (ВСТАНО́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до установи́ти. Грізні жерла гармат, установлених на самім валу, були спрямовані на північ, у відкритий таврійський степ (О. Гончар); Ще злить мене ..  Словник української мови у 20 томах
4. установлений — (встановлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до установити. || установлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови