устатковувати

УСТАТКО́ВУВАТИ (ВСТАТКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УСТАТКУВА́ТИ (ВСТАТКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що обла́днувати 1.

А брати тим часом устаткували в своїй спальні все, що було потрібне, щоб хвильово [миттю] перетворити її на елегантну курильню (Фр., VI, 1951, 204);

Бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (Трубл., І, 1955, 131).

Значення в інших словниках

1. устатковувати — устатко́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. устатковувати — див. ОБЛАДНУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. устатковувати — УСТАТКО́ВУВАТИ (ВСТАТКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УСТАТКУВА́ТИ (ВСТАТКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. Те саме, що обла́днувати...  Словник української мови у 20 томах
4. устатковувати — (встатковувати), -овую, -овуєш, недок., устаткувати (встаткувати), -ую, -уєш, док., перех. Те саме, що обладнувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. устатковувати — ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок.  Словник синонімів української мови
6. устатковувати — Устатко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; устаткува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)